Залізна завіса з колючого дроту
Хоча колючий дріт на кордонах з Білоруссю та Росією з'явився ще до їхнього нападу на Україну, наразі процес огородження кордонів суттєво прискорився. До процесу огородження їхніх територій приєдналися всі країни, які мають хоча б невелику ділянку кордону з Білоруссю чи Росією. До цього списку увійшов навіть російський ексклав – Калінінград чи Кенігсберг, який вони забули повернути власникам після закінчення терміну, визначеного на Потсдамській конференції.
Фінляндія. Довга межа між Фінляндією та Росією проходить через густі ліси і відзначена лише дерев'яними стовпами з низькими парканами, призначеними для зупинки бродячої худоби. Незабаром на ділянках кордону буде зведено міцніший, вищий паркан та колючий дріт.
Польща. Раніше цього місяця польські солдати почали прокладати колючий дріт на кордоні з Калінінградом, тимчасово окупованою Росією територією, відокремленою від країни та затиснутою між Польщею та Литвою. Камери та система електронного спостереження також буде встановлена на території, яку колись охороняли лише епізодичні патрулі прикордонників.
Зведення прикордонного паркану з колючим дротом
Падіння Берлінського муру понад 30 років тому символізувало надію на співпрацю з Москвою. Тепер війна Росії в Україні відкрила нову еру конфронтації в Європі – і зведення нових бар'єрів із сталі, бетону та колючого дроту. Але тепер їх будує Захід. Залізна завіса зникла, але завіса з колючого дроту тепер стає реальністю для більшої частини Європи. І Росія доклала до цього максимум зусиль.
Страх і поділ змінили ейфорію, коли німці танцювали на вершині Берлінського муру та ламали шматки бар'єру, спорудженого 1961 року комуністичними лідерами. Він простягся на 155 кілометрів, оточуючи Західний Берлін до 1989 року, коли влада Східної Німеччини відкрила переходи після масових протестів. Протягом року об'єдналися Східна та Західна Німеччина.
Деякі країни Європейського Союзу почали будувати прикордонні паркани у відповідь на понад 1 мільйон біженців та інших мігрантів, які прибули до південної Європи з Близького Сходу та Африки лише у 2015 році. У 2015 та 2016 роках Росія направила тисячі прохачів притулку на прикордонні контрольно-пропускні пункти у північній Фінляндії.
Коли відносини з Білоруссю погіршилися після того, як її авторитарного президента Олександра Лукашенка оголосили переможцем на виборах 2020 року, які багато хто вважав сфальсифікованими, уряд у Мінську відправив тисячі мігрантів через кордони ЄС. У відповідь Польща та Литва звели стіни та встановили колючий дріт уздовж своїх кордонів із Білоруссю.
Більшість аналітиків безпеки вважають, що Білорусь координувала свої зусилля з Москвою, фактично дестабілізувавши кордони перед нападом на Україну. Побоюючись нової міграційної кризи у відповідь на санкції проти Москви через майже дев'ятимісячну війну в Україні, європейські лідери почали зміцнювати свої кордони.
Будівництво паркану з колючого дроту на кордоні з Росією
Прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін оголосила про плани щодо зміцнення частини кордону її країни завдовжки 1340 кілометрів – найдовшого кордону з будь-яким членом ЄС. Москва пригрозила «серйозними військово-політичними наслідками» Фінляндії та Швеції за прагнення вступити до НАТО, і Марін сказала, що паркан та колючий дріт допоможуть захистити країну від «гібридної загрози» можливої великомасштабної та нелегальної міграції, організованої Кремлем.
Нові загородження з колючого дроту погано захищають від ракет та танків. Натомість уряди очікують, що стіни, паркани, колючий дріт та електронне спостереження забезпечать кращий контроль за їхніми кордонами та зупинять великий потік мігрантів. Росія вже кілька років використовує міграцію як зброю, оскільки вона бере участь у цивілізаційному конфлікті зі своїми європейськими сусідами. 2015 року Росія бомбила і переслідувала сирійське населення, «навмисно намагаючись створити гуманітарну кризу».